План
1. Роль та місце
біржі в економіці. Суть біржі та її економічна природа.
2. Функції та
характерні ознаки біржової торгівлі. Види бірж. Еволюція біржової діяльності.
3. Регулювання
біржової діяльності в Україні.
4. Об’єднання бірж в асоціації.
5. Світовий досвід регулювання біржової діяльності.
1. Роль та місце біржі в економіці. Суть біржі та її економічна природа
Відповідно до Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов’язаних з ним торговельних операцій.
Біржа - це організований ринок, де регулярно і за встановленими правилами здійснюється торгівля стандартизованими товарами або фінансовими інструментами. Її відмінність від звичайних ринків полягає у суворій регламентації, стандартизації об’єктів торгівлі та обов'язковій публічності інформації.
Біржа – це ринок, на якому товари продаються у великій кількості, у приміщенні, де відбуваються публічні торги за допомогою голосу та жестів або через комп’ютерні мережі, створюючи особливу атмосферу ринку чистої конкуренції. Біржа володіє своєю мовою, знання якої означає знайомство зі структурою й організаційними елементами, Статутом і Правилами біржової торгівлі та Кодексом честі біржовиків.
Біржа є не просто місцем для укладання угод, а ключовим елементом сучасної ринкової економіки.
Біржа – це постійно діючий ринок
масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами, у
конкретному місці та призначений час.
Економічна
природа біржі полягає в
її сутності як економічного посередника. Біржа не купує і не продає
товари сама, а лише створює умови для укладення угод. Вона є саморегульованою
організацією, що встановлює власні правила та стандарти, забезпечуючи
чесність і прозорість торгів.
Економічна природа біржі полягає в її здатності:
· Створювати
ліквідність:
Забезпечення постійного попиту і пропозиції дозволяє учасникам ринку швидко і з
мінімальними втратами купувати і продавати великі обсяги активів. Ліквідність є
критично важливою для інвесторів, оскільки дає їм впевненість у тому, що вони
зможуть закрити свою позицію в будь-який момент.
· Концентрувати
капітал: Біржа є ефективною платформою
для залучення значних обсягів капіталу від багатьох інвесторів для фінансування
великих проєктів, що недоступно для окремих інвесторів. Наприклад, компанія
може залучити мільйони доларів, випустивши акції на біржі, щоб профінансувати
будівництво нового заводу.
· Знижувати
трансакційні витрати: Завдяки стандартизації активів (наприклад, ф'ючерси
на нафту завжди мають однаковий обсяг і якість) та чітким правилам, учасникам
не потрібно витрачати час і кошти на перевірку товару або надійність
контрагента. Це значно спрощує та здешевлює процес укладання угод.
Економічна сутність бірж у тому,
що:
- вона є ринком замінних
цінностей;
- має властиву лише для неї організацію;
- на ній відбувається реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі;
- проводиться офіційне котирування цін; котирується специфічний біржовий товар;
- вона слугує закладом страхування цінових та курсових ризиків;
- дає цифровий вираз попиту та пропозиції;
- розміщує товари та фінансові інструменти у просторі і часі;
- на ній відбувається встановлення об’єктивних цін та курсів.
Економічна сутність біржі полягає у виконанні наступних функцій:
·
концентрація попиту і пропозиції у часі і просторі;
· прозоре ціноутворення;
·
страхування цінових ризиків;
· перерозподіл товарних і фінансових
потоків;
·
забезпечення бізнес-планування та прогнозування прибутковості;
· перерозподіл фінансових ризиків між суб’єктами
підприємництва;
· стабілізація економіки на макроекономічному
рівні
Основні аспекти
ролі біржі в економіці:
· Організація торгівлі: Біржа надає стандартизовану, публічну та прозору платформу, що дозволяє
учасникам ринку укладати угоди швидко та безпечно.
· Механізм ціноутворення: На біржі ціна формується на основі реального співвідношення попиту та
пропозиції. Це забезпечує об'єктивні, ринкові ціни, які є важливим орієнтиром
для всієї економіки.
· Інструмент управління ризиками: Завдяки ф'ючерсним та опціонним контрактам, біржа
дозволяє учасникам страхувати свої ризики, пов'язані зі зміною цін (так зване хеджування).
· Перерозподіл капіталу: На фондових біржах інвестори можуть вкладати кошти в акції та облігації
компаній, що сприяє ефективному перерозподілу фінансових ресурсів у найбільш
перспективні сектори економіки. Біржа є
ефективним механізмом перерозподілу коштів від інвесторів, які шукають дохід,
до компаній та
урядів, які потребують фінансування для свого розвитку або покриття дефіциту
бюджету.
· Індикатор економічного стану: Ціни на біржах є барометром
економіки. Фондові індекси, такі як S&P 500, відображають загальне
«здоров'я» та настрої інвесторів щодо компаній, а ціни на нафту чи зерно —
світову економічну ситуацію, рівень попиту та пропозиції.
2. Функції та характерні ознаки біржової торгівлі. Види бірж. Еволюція біржової діяльності
Основні функції біржі:
1. Організаційна: Біржа встановлює правила, стандарти та створює
інфраструктуру, необхідну для торгівлі. Це включає торговельні платформи,
системи клірингу, розрахунків і моніторингу. Створення торговельного майданчика, розробка та впровадження
правил, процедур та регламентів.
2. Функція ціноутворення (котирування): Біржа офіційно фіксує і публікує
ринкові ціни на активи, які називаються котируваннями. Ці ціни є об'єктивними,
оскільки формуються на основі реальних угод, і служать орієнтиром для всіх
учасників ринку. Визначення
об'єктивної ринкової ціни на підставі поточного попиту та пропозиції. Ці ціни
називаються біржовими котируваннями.
3. Функція (страхувальна) хеджування: Дозволяє учасникам ринку захиститися від цінових
ризиків за допомогою строкових контрактів (ф'ючерсів та опціонів). Наприклад,
фермер може продати ф'ючерс на майбутній урожай, щоб зафіксувати ціну і
уникнути збитків, якщо вона впаде.
Надання інструментів для мінімізації ризиків, пов'язаних з коливанням цін.
4. Гарантійна: Клірингова палата біржі
виступає посередником у кожній угоді, стаючи продавцем для покупця і покупцем
для продавця. Це гарантує виконання зобов'язань обома сторонами.
5. Балансуюча: Забезпечення рівноваги між
продавцями та покупцями, сприяючи стабілізації ринку.
6. Інформаційна: Збір та розповсюдження інформації
про ціни, обсяги торгів, ринкові тенденції. Ця інформація є публічною та
доступною для всіх учасників ринку.
Основні принципи біржової діяльності:
· прив’язаність до певного
місця і часу, тобто біржова торгівля проводиться тільки в спеціально
відведеному для цього процесу місці і тільки в установлений для роботи час;
· підпорядкованість установленим
правилам біржової торгівлі. Кожна біржа розробляє свої правила торгівлі на
даній біржі, і всі учасники біржової торгівлі зобов’язані їх дотримуватись.
Недотримування правил карається штрафом чи виключенням із членів біржі;
· публічність,
тобто біржова торгівля ведеться у присутності всіх членів біржі або з їх
відома;
· гласність, тобто результати
біржової торгівлі є відкритими для широкого загалу, відомості про них
поширюються через засоби масової інформації;
· регулювання з боку держави і
суспільства; держава через свої законодавчі та нормативні акти встановлює
правила, згідно з якими біржі проводять свою діяльність.
Характерні ознаки біржової торгівлі:
·
Публічність: Інформація про ціни, обсяги угод та інші ключові дані
є відкритою і доступною для всіх учасників, що забезпечує прозорість.
· Стандартизація: Торгуються лише стандартизовані товари та контракти.
Це усуває потребу в індивідуальній перевірці кожного активу і дозволяє легко
порівнювати ціни. Торгуються
стандартизовані за якістю, кількістю та іншими параметрами товари (наприклад,
акція однієї компанії є ідентичною іншій).
· Регулярність: Торги відбуваються в певний час
за чітким регламентом, що створює стабільне і передбачуване середовище.
· Торгівля за зразками та описами: Товари не присутні фізично на
біржі, угоди укладаються на основі їх стандартизованих характеристик.
· Систематичність: Торгівля відбувається регулярно, у
чітко визначені години.
· Посередництво: Укладання угод можливе лише через
уповноважених посередників (брокерів).
· Особливий механізм укладення угод: Біржі використовують спеціальні
торговельні системи (голосні аукціони, електронні системи) та типи угод (спот,
форвард, ф'ючерс).
Види бірж:
· Товарні: Спеціалізуються на торгівлі сировиною (зерно, нафта, метали, кава).
Приклади: Чиказька торгова палата (CBOT), Лондонська біржа металів (LME). Торгівля товарами (зерно, нафта, метали, кава).
Приклади: Chicago Mercantile Exchange (СМЕ), London Metal Exchange (LME).
· Фондові: Торгують цінними паперами (акції, облігації). Приклади: Нью-Йоркська
фондова біржа (NYSE), NASDAQ.
Приклади: New York Stock Exchange (NYSE), Nasdaq, Токійська фондова біржа.
· Валютні: Торгують іноземною валютою. Приклад: Форекс (FOREX) — найбільший, але
децентралізований валютний ринок.
· Ф'ючерсні та
опціонні біржі: Торгівля деривативами
(похідними фінансовими інструментами). Часто ці функції поєднуються з товарними
та фондовими біржами. Поєднують торгівлю різними видами
активів. Приклад: Eurex, яка торгує ф'ючерсами на акції та індекси.
Еволюція біржової діяльності:
· Середньовіччя: Перші біржі виникли в Італії та
Фландрії (наприклад, у Брюгге), як місця зустрічей купців. Родина Ван дер
Бурсе, чий герб висів над будинком, дала назву "біржі" (франц. bourse). У 1460 році в Антверпені було створено першу біржу у
сучасному розумінні.
· 17-18 століття: З'явилися перші фондові біржі
(Амстердам, Лондон), де торгували акціями торгових компаній, таких як Голландська
Ост-Індійська компанія. Виникли
та активно розвивалися фондові біржі (Амстердамська, Лондонська), що були
пов'язані з розвитком акціонерних компаній.
· 19-20 століття: Стандартизація товарних
контрактів, поява строкових контрактів (ф'ючерсів) та біржової інфраструктури. Біржова торгівля стала масовим явищем. У США
з'явилися великі товарні біржі. Були розроблені механізми ф'ючерсної та
опціонної торгівлі.
· Кінець 20 століття -
сьогодення:
Перехід до електронних торгів, що зробило ринки глобальними та доступними.
З'явилися нові види активів, такі як криптовалюти та деривативи на них. Відбулася кардинальна трансформація біржової
діяльності завдяки комп'ютеризації та електронізації. Традиційні
торговельні зали поступилися місцем електронним торговим системам, що зробило
торгівлю глобальною та цілодобовою.
В Україні біржова діяльність регулюється державою для
захисту інвесторів, забезпечення прозорості ринку та запобігання маніпуляціям.
Державне регулювання є ключовим для підтримки довіри до ринку. Державне регулювання біржової діяльності в Україні
спрямоване на захист інвесторів, забезпечення прозорості та стабільності
ринків.
Регулювання біржової діяльності – сукупність конкретних
способів і прийомів за певним
впорядкуванням роботи біржі укладання біржових угод на основі встановлених
правил і вимог.
Метою регулювання
біржової діяльності є забезпечення стабільності, збалансованості й ефективності
біржового ринку.
Основним завданням регулювання біржової діяльності є запобігання маніпулюванню цінами, захист інтересів дрібних фірм і спекулянтів.
Механізм біржового регулювання включає правове, нормативне й інформаційне забезпечення.
Правове забезпечення включає законодавчі акти, постанови, укази та інші правові документи органів управління. Нормативне забезпечення включає інструкції, нормативи, норми, методичні вказівки й роз’яснення, а також правила, які затверджуються з організаціями – професійними учасниками біржового ринку. Інформаційне забезпечення – це різна економічна, комерційна, фінансова та інша інформація.
Біржа має зовнішнє і внутрішнє регулювання.
Внутрішнє регулювання – це підпорядкованість її
діяльності власним нормативним документам: Статуту, Правилам та іншим
внутрішнім нормативним документам, що визначають діяльність даної біржі в
цілому, її підрозділів і працівників.
Зовнішнє регулювання – це підпорядкованість діяльності біржі нормативним актам держави, інших організацій, міжнародним угодам.
З цих позицій розрізняють:
Державне регулювання біржової діяльності, що здійснюється державними органами, в компетенцію яких входить виконання тих або інших функцій регулювання. Саморегулювання ринку, регулювання з боку професійних учасників ринку.
Державне регулювання включає:
· розробку й
реалізацію спеціальних нормативно-правових актів;
· створення
стандартів, тобто набору обов’язкових вимог до учасників біржового ринку;
· регламентацію основних
процедур і державний контроль за дотриманням чинного законодавства з боку
учасників ринку.
Завдання державного регулювання:
· реалізація державної політики
розвитку біржового ринку
· забезпечення рівних прав і безпеки для професійних
учасників і клієнтів;
· створення інформаційної
системи про біржовий ринок і контроль за обов’язковим розкриттям інформації
учасниками ринку.
Організаційно-економічна структура біржової діяльності на товарному ринку
Ключові
регуляторні органи:
·
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР): Це основний
регулятор фондового ринку. НКЦПФР ліцензує діяльність учасників ринку (бірж,
брокерів), встановлює правила торгівлі, контролює дотримання законодавства та
захищає права інвесторів. Відповідає за регулювання ринку капіталу (фондових
бірж). Вона видає ліцензії, встановлює правила, контролює дотримання законодавства
та запобігає маніпуляціям.
·
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України: Уповноважено здійснювати нагляд за
товарними біржами.
·
Національний
банк України (НБУ): Регулює
діяльність на валютному ринку та ринку банківських металів. НБУ встановлює
офіційний курс гривні, проводить валютні інтервенції та контролює діяльність
банків.
·
Антимонопольний комітет України
(АМКУ): Контролює дотримання антимонопольного
законодавства на біржових ринках, запобігаючи змову та іншим діям, які можуть
призвести до монополізації ринку.
Основні
законодавчі акти:
· Закон України "Про товарні біржі". Визначає правові умови створення та функціонування товарних бірж на території України як організованих товарних ринків, а також заходи щодо протидії зловживанням на організованих товарних ринках.
· Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки": регулює відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов’язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
4. Об’єднання бірж в асоціації
Національні та міжнародні асоціації біржової
діяльності відіграють роль «голосу галузі». Вони об'єднують біржі, брокерів та
інших професійних учасників для розробки спільних стандартів, захисту інтересів
перед державою та впровадження нових технологій.
Ось основні структури, що діють в Україні та світі:
1.
Провідні асоціації в Україні. В Україні професійні об'єднання допомагають адаптувати ринок до
європейських стандартів і забезпечують прозорість торгів.
- Асоціація
«Біржові та електронні майданчики» (АБЕМ): Найбільш активне об'єднання на
товарному ринку. Вона представляє інтереси товарних бірж та
онлайн-платформ (зокрема тих, що працюють з деревиною, агропродукцією та
енергоресурсами).
- Асоціація
«Українські фондові торговці» (АУФТ): Саморегулівна організація (СРО), яка об'єднує
професійних учасників фондового ринку (торговців цінними паперами).
Вона займається сертифікацією, контролем етики та розробкою правил
торгівлі.
- Українська
асоціація інвестиційного бізнесу (УАІБ): Хоча вона більше фокусується на компаніях з
управління активами (КУА), асоціація є ключовим гравцем у формуванні
інфраструктури фондового ринку.
2.
Світові (міжнародні) асоціації. Світові організації задають «правила гри» для глобальних фінансів, і
членство в них є ознакою престижу для національних бірж.
- World
Federation of Exchanges (WFE) — Всесвітня федерація бірж: Головна глобальна організація,
що об'єднує понад 250 бірж (включаючи NASDAQ, NYSE тощо). Вона збирає
статистику та розробляє стандарти безпеки.
- FIA
(Futures Industry Association): Провідна асоціація для ринків ф'ючерсів,
опціонів та деривативів. Вона працює над мінімізацією системних ризиків у
світовій торгівлі.
- ISDA
(International Swaps and Derivatives Association): Організація, що створила
стандартизовану документацію для позабіржових похідних інструментів, якою
користується весь світ.
- FEAS
(Federation of Euro-Asian Stock Exchanges): Федерація євро-азіатських
фондових бірж, до якої часто входять майданчики країн Східної Європи та
Центральної Азії для обміну досвідом.
3. Навіщо ці асоціації потрібні?
|
Функція |
Опис |
|
Лобіювання |
Представлення
інтересів ринку в уряді та парламенті при підготовці законів. |
|
Стандартизація |
Створення
єдиних правил торгівлі та технічних протоколів. |
|
Навчання |
Проведення
тренінгів, сертифікація фахівців та аналіз ринку. |
|
Етика та контроль |
Розв'язання
спорів між учасниками без звернення до суду (арбітраж). |
|
Координація
та співпраця |
Обмін
досвідом, розробка спільних стандартів та технологій. Це дозволяє
впроваджувати інновації та підвищувати ефективність роботи. |
|
Створення
єдиного інформаційного простору |
Полегшення
доступу до даних, що сприяє інтернаціоналізації ринків та залученню іноземних
інвестицій. |
|
Обмін досвідом |
Асоціації створюють платформу для
обміну знаннями та передовим досвідом між біржами-членами. |
|
Міжнародна співпраця |
Об'єднання дозволяють біржам
співпрацювати на міжнародному рівні, беручи участь у світових професійних
організаціях. |
Цікавий факт. В Україні після реформи «про товарні біржі» 2021 року роль асоціацій зросла, оскільки вони стали майданчиками для обговорення нових вимог щодо ліцензування бірж за стандартами ЄС.
Міжнародна федерація бірж (World Federation of Exchanges, WFE) — це глобальна асоціація, що об'єднує провідні світові біржі. Вона встановлює високі стандарти роботи, сприяє розвитку ринків і співпрацює з міжнародними регуляторами.
5. Світовий досвід регулювання біржової діяльності.
Системи регулювання біржової діяльності в різних
країнах мають свої особливості, але переслідують спільні цілі.
· США: Регулювання є одним із найсуворіших
у світі. Комісія з цінних паперів і бірж (SEC) контролює фондовий ринок,
а Комісія з торгівлі товарними ф'ючерсами (CFTC) — ринок деривативів. Ця
модель характеризується чітким розмежуванням повноважень і жорстким контролем
за дотриманням правил.
· Європейський Союз: Регулювання здійснюється на двох рівнях:
наднаціональному (Європейський орган з цінних паперів і ринків - ESMA)
та національному (наприклад, BaFin у Німеччині). Ключовим принципом є
гармонізація законодавства в усіх країнах-членах, що забезпечує єдині правила
для європейського ринку капіталу.
· Азія: Наприклад, у Японії регулюванням займається Агентство фінансових послуг (FSA). Ця модель поєднує жорсткий державний контроль із широким використанням механізмів саморегулювання.
Світовий досвід регулювання біржової діяльності: Регулювання в розвинених країнах базується на таких принципах:
·
Захист прав інвесторів: Основним завданням є запобігання шахрайству та маніпуляціям. Забезпечення
доступу до повної та достовірної інформації про компанії, які торгуються на
біржі.
·
Забезпечення прозорості: Учасники ринку зобов'язані надавати повну та
достовірну інформацію.
Обов'язкове публічне розкриття інформації про угоди,
ціни, обсяги. Це запобігає маніпуляціям.
·
Підтримання стабільності: Регулятори контролюють ризики, які можуть загрожувати
фінансовій системі в цілому.
·
Протидія відмиванню грошей: Регуляторні вимоги включають заходи для запобігання
фінансовим злочинам.
·
Саморегулювання: Багато бірж мають власні,
жорсткі правила, які доповнюють державне регулювання, підвищуючи стандарти.
· Запобігання маніпуляціям: Заборона інсайдерської торгівлі,
створення штучного попиту чи пропозиції.
Немає коментарів:
Дописати коментар