Тема лекції 5. Організація та технологія біржової торгівлі

 


План

1.      Правила біржової торгівлі та специфіка їх дотримання.

2.      Організація торговельного процесу у біржовій залі.

      3. Операції біржового процесу. 

Організація біржової торгівлі — це комплекс заходів, правил та технологій, що забезпечують ефективне та справедливе функціонування ринку. Від чітких регуляцій до високотехнологічних торгових систем, кожен елемент відіграє критичну роль у створенні надійного механізму для укладання угод. Ця лекція розкриває ключові аспекти організації та технології біржової торгівлі.

 1. Правила біржової торгівлі та специфіка їх дотримання

 Правовий режим Правил біржової торгівлі регулює ст. 17 Закону України «Про товарну біржу». Ця стаття визначає обов’язковий зміст Правил, коло питань діяльності біржі, на які вони поширюються, основні заборони, що мають діяти на товарній біржі. Правила регулюють:

·   Порядок здійснення  біржових операцій;
·   Порядок ведення  біржової торгівлі;
·   Процедуру біржового арбітражу з цих питань.

У Статуті конкретної біржі вказаний порядок розробки та вимоги до Правил біржової торгівлі.

Правила біржової торгівлі — це звід норм і положень, які регулюють усі аспекти діяльності біржі та її членів. Вони є основою для забезпечення прозорості, стабільності та чесної конкуренції на ринку, захищаючи як інвесторів, так і цілісність ринку в цілому. Ці правила є обов'язковими для виконання всіма учасниками.

Правила біржової торгівлі визначають:

·   строк та  місце проведення біржових операцій;
·   склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;
·   порядок здійснення та реєстрації біржових операцій; порядок надання та розмір плати за користування послугами біржі;
·   відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання Правил біржової торгівлі;
·   інші положення, встановлені органами управління біржі.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом.

Закон України «Про товарну біржу» передбачає, що на кожній товарній біржі мають діяти загальні заборони, а саме:

·   забороняються купівля і продаж товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін (тобто навмисне скуповування їх) як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб;

·   забороняються будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін; забороняється поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон’юнктури.

Не підлягає розголошенню зміст біржової угоди, за винятком назви товару, кількості, ціни, місця і строку виконання. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Правила здійснення біржових операцій називають Регламентом біржі.

В основних розділах біржових правил вказується про:

- порядок проведення біржових торгів. У даному розділі правил регламентуються місце проведення торгів, торгових сесій і години праці. Біржовими сесіями називаються торги в офіційно відведений адміністрацією біржі час, упродовж якого учасники біржових торгів мають право укладати угоди. Графік торгів складається з урахуванням режиму роботи інших бірж, які торгують аналогічними товарами. Це дає змогу учасникам торгів використовувати інформацію про ціни на інших ринках, проводити арбітражні операції;

-    види біржових угод. Біржі визначають характер угод, які можуть укладатися на даній біржі. Так,наприклад, на біржах України укладаються угоди з реальним товаром, цінними паперами і ф’ючерсними контрактами. Біржі визначають стандартні контракти для кожного виду угод, обсяги угод, стандартні дані постачань;

-  біржова інформація. Точна, своєчасна, повна інформація про укладені угоди дає можливість проаналізувати стан ринку, прийняти правильне рішення. Біржова інформація поділяється на поточну і вільну. Поточна інформація – це інформація про останні угоди, які були укладені на біржі. Подібна інформація потрібна для швидкої оцінки зміни ситуації на ринку в поточний момент. На багатьох біржах ця інформація виводиться на електронних табло у вигляді рухомого рядка.

Учасники торгів через комп’ютер одержують наступну інформацію:

·    поточну ціну попиту;
·    поточну ціну пропозиції;
·    найвищу ціну поточного дня;
·    ціну закриття попереднього дня;
·    різницю на даний момент останньої ціни і ціни відкриття;
·    доходність наданий момент;
·    обсяг за резервованих в торговельній системі засобів;
·    обсяг укладених на даний момент угод.

Вільна інформація відображає кінцеві результати біржового дня.

За результатами торгів учасники щоденно отримують інформацію про:

1. ціни угод – останню, мінімальну, максимальну;
2.    ціни заявок – максимальну купівлі, мінімальну продаж;
3.    ціни котирування на продажі купівлю;
4.    середньозважену ціну;
5.    прибутковість до погашення;
6.    кількість укладених угод;
7. порядок взаємних розрахунків членів біржі та інших учасників біржової торгівлі. Він визначається взаємними правами і обов’язками учасників торгів, забезпеченням захисту їхніх інтересів.

       Системи розрахунків досить різноманітні, їхні відмінності пов’язані як з національними особливостями правил розрахунків, так і з особливостями організації розрахунків на конкретній біржі. Наприклад, у США розрахунки здійснюються через національну клірингову корпорацію. Нормальний термін в США становить п’ять робочих днів після укладення угоди.

На сучасних українських біржах оплата біржових контрактів проводиться через біржу до виконання контракту, як продавцем так і покупцем. Підставою для перерахування вартості контракту продавцю є акт прийняття-здавання, зазначеного у контракті товару, підписаний покупцем та продавцем, або письмова згода покупця на передплату.

У випадку ненадання біржі акта прийняття-здавання у визначені контрактом терміни, кошти, що надійшли від платника, повертаються йому біржею протягом двох робочих днів.

При надходженні заяви від продавця про порушення покупцем умов контракту біржа може затримати на своєму рахунку гарантійний внесок та прийняти рішення протягом п’яти робочих днів про порядок вирішення суперечки.

У випадку невиконання контракту винуватець сплачує штраф в установленому Біржовим комітетом (Радою біржі) розмірі на користь біржі та сторони, що потерпіла.

Керівники біржі несуть відповідальність за будь-яке порушення Правил біржової торгівлі відповідно до Положень про структурні підрозділи біржі та Посадових інструкцій.

До учасників-членів бірж можуть застосовуватися санкції у випадку:

·    відмови від письмового оформлення біржової угоди;
·    надання недостовірної інформації;
·    невиконання біржового контракту;
·    несплати оформленого біржового контракту;
·    перешкоджання веденню торгів;
·    нез’явлення на торги, коли заявка подана.

Види санкцій:

·    попередження;
·    позбавлення права участі у торгах (на певний час або назавжди);
·    відмова у реєстрації;
·    штраф;
·    призупинення або позбавлення членства на біржі.

Біржовими Правилами забороняються наступні дії учасників-членів біржі:

· приховування, притримування членом біржі від відкритого ринку будь-якого розпорядження (доручення) на угоду чи її частину на свою користь чи на користь іншої особи;
·    торгівля із самим собою без зміни права власності;
·    торгівля брокером за власний рахунок до виконання розпорядження клієнта;
·    порушення почерговості виконання замовлень клієнтів, що мають рівні умови придбання товару.

Деталізація основних складових правил:

  • Правила допуску до торгів (лістинг): Біржа не торгує будь-якими цінними паперами чи товарами. Для допуску до торгів компанія-емітент або товар повинні відповідати суворим критеріям. Ці критерії включають:
    1. Фінансові показники: мінімальна капіталізація, прибутковість, обсяг випуску.
    2. Корпоративне управління: прозорість, структура ради директорів, дотримання законодавства.
    3. Розкриття інформації: обов'язок регулярно публікувати фінансові звіти, повідомляти про значні події. Процес виключення активу з торгівлі називається делістингом і відбувається, якщо він перестає відповідати цим вимогам.
  • Регламент торговельних сесій: Торгівля відбувається не цілодобово, а в чітко визначені часові рамки, які називаються торговельними сесіями. Зазвичай сесія поділяється на кілька фаз:
    1. Фаза попереднього відкриття: Учасники подають заявки, але угоди не укладаються. Це допомагає біржі визначити справедливу стартову ціну.
    2. Основна торговельна сесія: Час активної торгівлі, коли заявки безперервно зіставляються і виконуються.
    3. Фаза після закриття: Дозволяє укладати угоди за цінами, що встановилися на момент закриття, або за новими заявками. Це дозволяє завершити поточні операції.
  • Порядок подання та виконання заявок: Заявки мають чіткі правила пріоритетності. Найчастіше використовується принцип «price-time priority»:

1.     Пріоритет ціни: Заявка на купівлю з найвищою ціною і заявка на продаж з найнижчою ціною виконуються першими.

2.     Пріоритет часу: Якщо кілька заявок мають однакову ціну, першою виконується та, що була подана раніше. Ці правила забезпечують справедливість і прозорість ринку.

  • Механізми ціноутворення: Біржова ціна формується на основі балансу попиту і пропозиції.
    1. Ціна попиту (Bid): Максимальна ціна, яку готові заплатити покупці.
    2. Ціна пропозиції (Ask): Мінімальна ціна, за яку готові продати продавці. Різниця між цими цінами називається спред (bid-ask spread). Коли заявка на купівлю і заявка на продаж збігаються, формується біржова ціна, за якою укладається угода.
  • Порядок клірингу та розрахунків: Ці правила гарантують виконання угод і знижують ризики для всіх учасників. Вони встановлюють:
    1. Процедуру клірингу, де клірингова палата виступає центральним контрагентом, гарантуючи виконання зобов'язань.
    2. Процедуру розрахунків, що визначає, коли і як відбувається перехід прав власності на активи та перерахування грошей.
  • Правила контролю та санкцій: Біржа активно бореться з маніпуляціями ринком та інсайдерською торгівлею.
    1. Маніпуляції: Це навмисні дії, що спотворюють ціни (наприклад, поширення неправдивої інформації).
    2. Інсайдерська торгівля: Торгівля на основі конфіденційної інформації, яка ще не доступна громадськості. Відділ комплаєнсу постійно моніторить торгівлю. За порушення можуть бути застосовані суворі санкції: штрафи, тимчасове або повне позбавлення права на торгівлю, а також судові позови.

Специфіка дотримання: Дотримання правил є обов'язковим для всіх членів біржі. Контроль здійснюється спеціальним відділом комплаєнсу, який слідкує за тим, щоб учасники не здійснювали неправомірних дій. Порушення правил не тільки підриває довіру до ринку, але й призводить до серйозних юридичних та фінансових наслідків. За дотриманням правил також слідкують зовнішні державні регулятори, що підсилює контроль і відповідальність.

 


2. Організація торговельного процесу у біржовій залі


Організація біржових торгів та їх ефективність у великій мірі залежать від багатьох чинників таких,  як спеціалізації біржі, характеристики біржового товару, а також технології і механізму ведення торгів.

Основним документом, регламентуючим організацію біржової торгівлі, є Правила біржової торгівлі, які розробляються кожною біржею самостійно, але з урахуванням законодавства, і погоджується з уповноваженим органом, що відповідає за розвиток ринку в країні. Процес біржової торгівлі поєднує взаємопов’язані операції, що виконуються у певній послідовності, враховуючи специфіку біржових торгів. Організація проведення торгів побудована залежно від технології, запровадженої на біржі.

Біржові торги можуть бути організовані в різних формах:

-  за формою проведення:

а) постійні й у вигляді сесій;

б) контактні(традиційні) й безконтактні (електронні);

-  за формою організації:

а) простий аукціон (англійський, голландський); 

б) заочний (або «на темну»);

в) подвійний аукціон (безперервний, або «вигуків» чи «натовпу»);


-  за формою здійснення:

а) біржова торгівля за дорученням (брокери);

б) самостійні біржові операції (дилери).

На даний час у світі існує три методи ведення біржових торгів:

-  публічний, за яким угода укладається за вигуками (вказівками), які дублюються сигналами руки та пальців – біржовими жестами;
-     торгівля пошепки, дуже обмежена, використовується тільки в практиці деяких бірж Японії, Південно-Західної Азії;
-  електронно-біржові торги. 

До участі у біржовій торгівлі в операційну залу допускаються учасники торгів, якими є уповноважені Біржовим комітетом особи, як зі складу членів біржі, так і спеціально для цього найняті, які, як правило, мають досвід біржової роботи. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери та інші особи. Крім того, в операційну залу допускаються особи, зокрема, персонал біржі, головний керуючий, голова правління, державний комісар і відповідальний член біржової ради,а також особи, присутність яких дозволена біржових радою.

Найважливішою особливістю організації біржової торгівлі є те, що на біржі оперують тільки тими товарами, в яких індивідуальні відмінності окремих предметів щодо якості товару не мають практичного значення. На деяких біржах правила біржових торгів можуть передбачати винятки, коли наявні товари, що потребують негайної реалізації (протягом одного дня), можуть виставлятися на торги без попереднього введення у біржовий інформаційний канал.

Заявку на продаж товару безпосередньо передають маклеру, який веде торги, але не пізніше, ніж за одну годину до їх початку. Деякі товарні біржі, особливо ті, що спеціалізуються на торгівлі агропромисловою продукцією, часто порушують встановлені вимоги і допускають до торгів практично всі товари та приймають заяви аж до самого початку біржових торгів.

Торгівля ведеться певною кількістю одиниць стандартизованого товару або цінних паперів (лот). Товар повинен відповідати особливим вимогам.

Торговельна зала біржі розбита на секції, так звані, на біржовому жаргоні, «ями». У кожній з них проводяться операції з купівлі-продажу певних видів товарів. Ціни встановлюються вигуками.

Організація біржової зали – давно відпрацьована схема і практично однакова для всіх типів бірж світу. Як раніше, так і тепер біржа тим місцем, куди учасники ринку звертаються для здійснення тих чи інших комерційних операцій.

Існують дві групи робочих органів біржі:

-  периферійні;

-  центральні.

Периферійні служби здійснюють обслуговування клієнтури на місцях. Центральні служби біржі знаходяться безпосередньо в головній будівлі. Для цих служб спільними є операційна зала, головні офіси брокерських фірм, реєстраційне бюро, інформаційна служба.

Біржові угоди щодо кожного товару відбуваються в окремих операційних залах. Інколи операційна зала поділена на спеціалізовані секції, де укладаються угоди на визначені товари та їх групи. В операційній залі торгівля ведеться, як мінімум, за чотирма секціями. Такий порядок є характерним для бірж США.

Наприклад, на Чиказькій товарній біржі в операційній залі знаходяться чотири секції, торгівля у яких ведеться спотовими і ф’ючерсними контрактами: на сільськогосподарську продукцію, іноземну валюту, облігації і дивіденди по акціях.

Секції операційної зали сплановані так, щоб максимально полегшити учасникам торгівлі техніку укладення угод.

На біржах США спеціалізовані секції називаються пітами («ямами»). Це припіднята восьмикутна платформа із сходинками вниз до рівня операційної зали. Таке розташування дозволяє всім покупцям і продавцям бачити один одного.

У центрі чи збоку кільця або ями є підвищення, на якому знаходяться працівники біржі, які реєструють біржові угоди і ціни.

Головні офіси брокерських фірм часто знаходяться не в головній будівлі біржі, а в самостійних будівлях. У цьому випадку в приміщенні біржі у них, як правило, є визначені службові майданчики, які займають співробітники брокерських і комісійних будинків.

У біржовому кільці («ямі») торгівля здійснюється у встановлений час, який називається біржовою сесією, за чітко встановленими правилами. Біржова сесія обмежена часом, її початок і кінець чітко зафіксовані і, як правило, визначаються дзвінками.

Особливі вимоги пред’являються до біржової операційної зали, у якій проводяться біржові торги.

Найбільш важливими можна вважати наступні:

1.    Біржова зала повинна бути досить місткою.

2.    На більшості бірж світу торгівля ведеться відразу декількома видами товарів. Для укладання угод за кожним з них виділяється окрема зала чи ділянка у великій залі, підлога якої нижче, ніж підлога зали. Тому місце, де укладаються угоди, називається біржовою ямою, підлогою або біржовим кільцем. Воно повинне бути влаштовано таким чином, щоб створити рівні можливості для всіх учасників торгу.

3.    У центрі або на краю кільця чи ями є підвищення, на якому знаходяться службовці біржі, які ведуть біржовий торг і реєструють угоди і ціни.

4.    У торговельній залі повинні бути спеціально обладнані місця для тих, хто одержав право торгувати на біржі.

5.    Для доведення необхідної інформації до брокерів в операційній залі обладнане спеціальне інформаційне табло.

6.    Біржова зала і кожне біржове місце обладнані технічними засобами, а також комп’ютером з виходом на електронне табло біржі для оперативного зв’язку брокерів із клієнтами і персоналом біржі.

7.    Поруч з біржовою залою розміщаються відділи працівників стаціонарного апарата біржі і сховища інформації про торги.

8.    У біржовій залі передбачаються робочі місця для представників інформаційних агентств, що передають оперативні біржові новини.

Встановлений час біржової сесії – не просто організаційний момент. Він має важливе значення. Для кожного товару на біржі встановлюється свій графік, враховуючи режим роботи інших бірж (національних та іноземних), що торгують даним товаром.

Самі торги на біржах проводяться два рази на день. У середині сесії часто виділяють періоди по 30-40хв., між якими існує 5–10 хвилинні перерви.

На більшості бірж здійснюються електронні торги. На сьогодні автоматизованими є такі функції:


·    Збір та реєстрація заявок, що надходять на торги;
·    Контроль за правильністю оформлення заявок,що відповідають правилам біржі;
·    Збір та реєстрація клієнтських заяв;
·    Організація зв’язку брокера з клієнтами (продаж клієнтських заяв);
·    Вибір списку заяв, що відповідають конкурентному попиту та пропозиції;
·    Забезпечення можливості проведення торгів брокерами між сесіями (електронні торги);
·    Інформаційне  забезпечення брокерських фірм та служб біржі; інформаційне забезпечення торгів.

Укладання біржової угоди в електронній системі складається з декількох послідовних етапів:

·    введення учасником заявки через термінал;
·    перевірка в спеціальному контролюючому модулі кредитоспроможності учасника (за параметрами, виробленим членами розрахункової палати);
·    підбір наказів покупців і продавців за алгоритмом
«ціна/час»;
·    надходженні інформації про виконані накази (ціна товару, його кількість, найкращі ціни продажу й покупки) після укладання угоди на ті термінали, з яких надійшли ці накази, невиконані накази залишаються у системі доти, поки вони не будуть виконані або відкликані;
·    надсилання звіту про угоду після підтвердження її в розрахункову палату, де здійснюється кліринг;
·    внесення змін у рахунки продавців і покупців у розрахунковій палаті відповідно до результатів угоди.
Засоби автоматизації значно спрощують діяльність біржі, підвищують її оперативність, дають змогу збільшити кількість представлених товарів і брокерських фірм, тобто збільшується оборот біржі. На сьогодні широке застосування засобів автоматизації дає змогу сформувати міцну технологічну базу для вдосконалювання організаційного управління біржею. Процедура біржового торгу, яка склалася на товарних і фондових біржах України, здійснюється за принципом аукціону.

 ВИСНОВОК: Історично торговельний процес відбувався у фізичній біржовій залі, або "піті", де брокери використовували усні команди та сигнали руками. Сьогодні цей метод майже повністю замінено електронними торговими системами.

  • Традиційна біржова зала:

1.   Місце: Велика зала, поділена на сектори (піти) для торгівлі різними активами.

2.   Процес: Брокери криками та жестами оголошували свої заявки на купівлю-продаж, що називалося методом "голосного вигуку" (open outcry). Операції записувались на паперових носіях. Жести рук мали чітке значення: наприклад, рука догори позначала пропозицію на продаж, а рука вниз — на купівлю.

3.   Недоліки: Низька швидкість, висока ймовірність помилок, обмежений доступ лише для членів біржі.

  • Сучасна електронна торгівля:

1.        Система: Централізована комп'ютерна мережа, яка автоматично обробляє та зіставляє всі заявки учасників. Серцем системи є електронна книга заявок (order book), де відображаються всі пропозиції на купівлю та продаж.

2.        Процес: Брокери та трейдери вводять заявки через торгові термінали, а система миттєво шукає найкращу зустрічну пропозицію за принципом «найкраща ціна — найперша заявка».

3.        Переваги:

§  Висока швидкість: Угоди укладаються за мілісекунди, що дозволяє здійснювати високочастотну торгівлю (high-frequency trading).

§  Ефективність: Зниження витрат на персонал та інфраструктуру, оскільки немає потреби в фізичній залі.

§  Доступність: Можливість участі з будь-якої точки світу.

§  Прозорість: Усі дані про угоди та котирування зберігаються в електронній формі, що спрощує аудит і моніторинг.

§  Автоматизація: Можливість використання алгоритмічної торгівлі, коли комп'ютерні програми автоматично укладають угоди за заданими параметрами.

Електронні торгові системи стали основою для розвитку сучасних фінансових ринків.

3. Операції біржового процесу

Процес біржової торгівлі передбачає велику кількість операцій, зміст і порядок виконання яких залежать від багатьох чинників – спеціалізації біржі, її форми, особливостей біржового товару, рівня стандартизації, якості товару, досвіду організації біржових торгів тощо. Ці операції регламентуються Правилами біржової торгівлі.

Біржовий процес поєднує п’ять операцій, що виконуються в такій послідовності:

1.  вивчення попиту і пропозицій товару за межами біржі і вихід брокера на біржу;

2.  узгодження умов угоди між брокером-продавцем і брокером-покупцем, укладання біржової угоди у процесі біржового торгу;

3.  оформлення та реєстрація біржової угоди, біржового контракту та розрахунок з біржею;

4.  розрахунок клієнта з брокером за здійсненою біржовою угодою;

5.  поставка та одержання товару, розрахунок за нього між клієнтами брокерів.

Біржові операції виконуються по-різному і в певній послідовності, деякі з них оформляються відповідними документами, що має важливе значення. Від ретельного оформлення документів брокерами та їх клієнтами залежить успіх усієї операції.

Підготовка біржових торгів починається з представлення в інформаційно-довідковий відділ біржі офіційних письмових заяв за встановленою формою на продаж чи купівлю товару. Заяви складаються брокерськими фірмами, конторами, представленими на біржі.

Усі своєчасно подані заяви реєструються і вводяться у банк даних біржі. Подані заяви приймаються біржею тільки в тому випадку, коли вони складені за встановленою формою і містять усю необхідну інформацію. У разі відсутності в заяві повної необхідної інформації вона не приймається біржею. Заяви, не представлені в певний строк, до найближчих торгів не допускаються.

Прийом товарів та їх розміщення обумовлюються правилами біржової торгівлі. Члени біржі пропонують свій товар після його безпосереднього огляду брокерами на підприємствах або на підставі представлених зразків чи опису. Товар заноситься в книгу обліку і в картку брокера «ями» тільки у випадку гарантованої кількості товару на складах біржі, про що робиться відповідна помітка. У Правилах біржової торгівлі також затверджується перелік товарів, які котируються на біржі. При відкритій біржі і обмеженій кількості учасників торгів переважає бартерний обмін.

Як правило, за 30 хвилин до початку торгів брокери збираються в торговельній залі біржі. Всі вони мають при собі інформаційний листок, де вказані: список товарів з ціною, кількість пропозицій, номер брокерської контори, місце її знаходження, умови розрахунку і термін поставки товару. Триразовий удар гонга сповіщає про початок торгів, які відбуваються у кожній товарній секції.

Біржова торгівля організовується за принципом: останній, хто ствердно відповів на пропозицію, вважається стороною угоди, а укладення форвардних угоді угод «з умовою» за принципом згоди сторін з вимогами, що взаємно висуваються.

Веде торг у секції біржовий маклер. Спочатку він проводить торг за пропозиціями на реальний товар, призначений для негайної реалізації, а потім обговорюються пропозиції щодо укладання форвардних операцій. Торги у кожній секції відбуваються в такому порядку:

1.  Маклер оголошує список товарів, виставлених на торги цього біржового дня. У момент оголошення маклером товару, брокери, які виявляють до операції зацікавленість, підіймають вгору свої перепустки. Якщо інтерес до товару виявлений, то маклер оголошує номер брокерської контори, яка представила цей товар. Якщо брокер, що представляє її, не відреагував (або його не має у даний момент, або «заґавився»), то товар знімається з торгів, а брокер платить штраф «за нез’явлення брокера на біржу».

2.    Далі маклер оголошує чергову позицію. Після оголошення списку робиться невелика перерва (хвилин на десять). Потім, після одного удару гонга, починається друга частина роботи, під час якої обговорюються брокерські пропозиції. Обговорення кожної брокерської пропозиції складається з двох частин.

У першій частині обговорюється пропозиція у тому вигляді, в якому вона представлена в інформаційному листку. Якщо внаслідок обговорення не знайшовся покупець на всю партію товару, то маклер проводить другу частину торгу за цим пунктом.

У другій частині обговорюються зустрічні пропозиції від брокерів-покупців, які зібралися у секції. Брокери повідомляють свої умови, на яких вони б погодилися придбати даний товар, причому не весь, а лише його частину. Але може скластися така ситуація,  коли зустрічних пропозицій надійшло багато, однак під час обговорення сторони угоди не виявлені. Тоді брокер повинен з блискавичною швидкістю проаналізувати варіанти і постаратися відразу ж визначити найбільш вигідні для себе умови, вибрати брокера-покупця і повідомити про це маклеру, який фіксує усну угоду сторін. Якщо сторони угоди знову не будуть визначені, то обговорення переноситься на наступний біржовий день.

Аналогічним чином в іншій секції відбувається обговорення пропозицій щодо укладання угод «з умовою». Їх особливістю є те, що брокер має право зняти свій товар, виставлений у секції угод «з умовою», якщо цей товар вже реалізований під час обговорення попередніх брокерських пропозицій у даний біржовий день. Однак переведення товару в іншу секцію може бути здійснене тільки після закінчення торгів.

Уклавши угоду, брокер вносить у спеціальний бланк кодовий номер свого контрагента, час укладення угоди, місяць обумовленої поставки товару, її обсяг і ціну. Ці дані негайно передаються присутнім у кожній ямі біржовим спостерігачам у комп’ютерну систему обліку. Інформація про ціну виноситься на спеціальне табло в торговельній залі біржі, а також передається на інші біржі і біржові служби інформаційних компаній, після чого заноситься в інформаційний банк даних. Банк з даними про угоди завіряється брокером і передається у відділ зв’язку фірми, який є структурною одиницею даної біржі. Там на ньому знову проставляється час надходження, після чого клієнту повідомляють про виконання його замовлення.

По суті, продаж партії товару перетворюється в угоду між продавцем і розрахунковою палатою, а також розрахунковою палатою і покупцем.

На біржі існують особливі правила не тільки виставлення товарів, а й зняття товарів з біржових торгів. Досить часто бувають випадки, коли брокер або відвідувач, отримавши на біржі інформацію, укладають угоди не на біржі, а за її межами. При цьому брокер, запропонувавши товар на продаж, несподівано знімає свою продукцію або взагалі зникає з торгів. Тому є випадки коли встановлюються більш жорсткі правила зняття товару з торгів. Наприклад, забороняється знімати біржовий товар до закінчення третіх біржових торгів, а також змінювати вказану в заявці інформацію до закінчення перших торгів.

Брокер може змінити інформацію про товар, вказану в заявці, лише в торговельній залі після закінчення обговорення продукції. У відповідній товарній секції брокер повідомляє маклеру (або помічнику) ціну, з якої розпочнуться торги на наступний день.

Але якщо продавець товару не з’явився протягом кількох торгів і товар не проданий, то вже без згоди брокера заявка на продаж цього товару вилучається з інформаційного каналу. Кожна біржа має свої правила торгів. Ці правила вводяться для того, щоб обмежити позабіржовий оборот.

Під час торгів використовуються жести для позначення цифр і подачі різних команд, коли виникає необхідність назвати ціну, кількість товару або показати, що товар продається, купується, а також визначити зниження або підвищення ціни тощо.

ВИСНОВОК:  Біржовий процес — це повний цикл від подання заявки до остаточного розрахунку. Він складається з трьох ключових етапів:

1.     Торгівля (Trading):

o    Подача заявки: Клієнт формує замовлення і передає його брокеру. Існує кілька основних типів заявок:

§  Ринкова заявка (Market Order): Виконати угоду негайно за поточною ринковою ціною. Заявка гарантує виконання, але не ціну.

§  Лімітна заявка (Limit Order): Виконати угоду за вказаною ціною або кращою. Заявка гарантує ціну, але не гарантує виконання.

§  Стоп-заявка (Stop Order): Активується, коли ціна досягає певного рівня. Часто використовується для обмеження збитків (stop-loss).

o    Маршрутизація: Брокер вводить замовлення в електронну торгову систему біржі.

o    Матчинг: Система автоматично знаходить зустрічну пропозицію, що відповідає умовам заявки, та укладає угоду.

o    Укладання угоди: Угода фіксується, і інформація про неї (ціна, обсяг) стає доступною для всіх учасників ринку.

2.     Кліринг (Clearing):

o    Функція: Після завершення торгів клірингова палата стає центральним контрагентом для всіх угод. Це означає, що для кожного продавця вона виступає покупцем, а для кожного покупця — продавцем. Вона гарантує виконання угод, навіть якщо один з учасників не зможе виконати свої зобов'язання.

o    Процес: Клірингова палата здійснює взаємозалік (неттинг) зустрічних зобов'язань. Наприклад, якщо брокер X продав акцій на 1000 і купив на 800 у брокера Y, клірингова палата зобов’язує брокера Y переказати лише 200 брокеру X, що значно спрощує процес розрахунків.

3.     Розрахунки (Settlement):

o    Функція: Фінальна стадія, на якій відбувається фізична передача прав власності на активи та перерахування грошових коштів.

o    Процес:

§     Передача активів: Цінні папери переміщуються з рахунку продавця на рахунок покупця в депозитарії (установі, що зберігає цінні папери).

§  Переказ коштів: Гроші переводяться з рахунку покупця на рахунок продавця.

o    Зазвичай цей процес відбувається за схемою T+2 (Trade date + 2 days), що означає, що розрахунок відбувається через два робочі дні після укладання угоди. Цей час потрібен для завершення всіх процедур клірингу та переміщення активів.

Таким чином, організація та технологія біржової торгівлі забезпечують неперервний, швидкий та безпечний процес, який є серцем сучасної фінансової системи.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Сторінки