Тема лекції 4. Біржовий товар

План

1.      Класифікація біржових товарів. Характеристика біржових товарів.

2.      Стандартизація біржових товарів.

3.      Фінансові інструменти як специфічний біржовий товар.

      4. Валюта як біржовий товар. 

1. Класифікація та характеристика біржових товарів

Біржові товари – це однорідні за сортом і цінністю знеособлені товари масового виробництва і споживання, причому загальновизнані їх типи (стандарти, марки), що мають постійні характеристики і цілком визначену ціну. Визначальною рисою біржового товару є відповідність певному зразку, стандартові.

Біржовими, як правило, є сільськогосподарська сировина, енергоносії, цінні папери, валюта й інші фінансові інструменти. Як справедливо зазначено у вислові одного з відомих сучасних західних дослідників біржової справи Ф. Шварца, метою здійснення біржових операцій є не купівля гуртових партій товарів або фінансових інструментів, а отримання цінової інформації щодо майбутніх цін на них. Саме це дає змогу страхувати цінові та курсові ризики.

Біржовий товар - це товар, що відповідає встановленим стандартам і може бути предметом біржової торгівлі. На відміну від звичайного товару, біржовий товар є високо стандартизованим і однорідним, що дозволяє укладати угоди на його купівлю-продаж без безпосереднього огляду.

Класифікація біржових товарів:

І. Сільськогосподарська сировина, лісові товари та про- дукти їх переробки:

1)          зернові: пшениця, кукурудза, овес, жито, ячмінь, рис;

2)          сім’я олійних культур та продукти його переробки: льон (зерно), бавовна (зерно), соя (боби); соєва олія, соєвий шрот;

3)          жива худоба: ВРХ (велика рогата худоба), живі свині, бройлери; свине м’ясо, бекон, свині стегна;

4)          текстильні товари: джут; натуральний та штучний шовк, промита вовна та пряжа, бавовна;

5)             харчові товари: цукор, кава, какао (боби); рослинні олії; яйця; картопля; арахіс; концентрат апельсинового соку;

6)             пиломатеріали та фанера;

7)             натуральний каучук.

ІІ. Промислова сировина:

1)             нафта-сирець та продукти її переробки: дизельне паливо, мазут, пропан, газолін, бензин;

2)              кольорові та коштовні метали: алюміній, мідь, свинець, цинк, олово, нікель; золото, срібло, платина, паладій;

ІІІ. Фінансові інструменти:

1)              цінні папери та відсоткові ставки: облігації, зобов’язання і векселі Казначейства США та інших держав Європи й Азії, депозитні сертифікати банків; акції; відсоткові ставки: 30-ти денні, LІBOR;  фондові індекси провідних бірж.

2)              валюта: британський фунт, євро, японська ієна, австралійський та канадський долари, мексиканське песо; вклади в євродоларах.

3)              похідні фінансові інструменти: форварди; ф’ючерси; опціони.

4)  гібридні комбінації фінансових інструментів: наприклад, гібрид процентних та валютних інструментів тощо.

5)              синтетичні комбінації: наприклад, опціонна ф’ючерсний контракт з пшеницею, опціон на ф’ючерсний контракт з індексом акцій тощо.

6)              екзотичні інструменти: наприклад, ф’ючерс та опціон на погоду, ф’ючерс на своп

 Оскільки біржова торгівля вимагає значної концентрації попиту і пропозиції, то біржові товари повинні відповідати таким характеристикам:

·     масовість, тобто випускається у великому обсязі великим числом виробників і має велику кількість споживачів;

· здатність до стандартизації: відповідає встановленим вимогам до якості, кількості та іншим параметрам, передбаченим законодавством;

· замінність. Масовість та здатність до стандартизації біржових товарів зумовлюють їх взаємозамінність у межах певних груп і видів товарів, наприклад, для фінансових інструментів;

·  вільне ціноутворення, тобто біржовими можуть бути лише ті товари, на які справедлива ринкова ціна встановлюється на основі попиту і пропозиції, оскільки інших способів визначення такої ціни на ринку чистої конкуренції, яким є біржовий ринок, просто не існує;

·  добре зберігання. Розкриття цієї вимоги дозволить встановити, що склад, на якому зберігається біржовий товар, вибирає продавець і отримує після відвантаження товару спеціальний документ – варант, а вартість зберігання товару оплачує покупець (при перепродажу – кожен новий покупець); варант є складовою контракту і переходить разом з товаром з рук у руки, від одного покупця до іншого; склад повністю відповідає за збереження якості товару при зберіганні, а вартість страхування при зберіганні біржового товару на складах світових товарних бірж становить приблизно 6% місячних його вартості;

·     транспортабельність;

·     незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача.

 Товари на біржах продаються лотами. Лот – мінімальний стандартний обсяг біржового товару, що пропонується до продажу/купівлі на біржі. Розмір лоту визначається Правилами біржової торгівлі.

Наприклад.  На Чиказькій товарній біржі один лот зерна дорівнює 5000 бушелям.

Один бушель має таку відповідність у вазі окремих сільськогосподарських культур:

-  пшениця, соєві боби,горох,картопля – 27,216 кг;

-  жито, кукурудза, насіння льону, просо – 25,40 кг;

-  ячмінь, гречка –21,77 кг;

-  ячмінь (Австралія, Нова Зеландія) –22,68 кг;

-  овес (США) – 14,52 кг;

-  овес (Канада) – 15,42 кг;

-  овес (Австралія, Нова Зеландія) –18,14 кг;

-  рис грубий –20,41 кг;

-  насіння ріпаку –22,70 кг.

В Україні 5 000 бушелів пшениці важить 136,1 т, 5 000 бушелів кукурудзи – 127 т, вівса – 72,6 т. На європейських біржах зерновий лот становить 100 т.

У той же час у товарній секції Української міжбанківської валютної біржі розміри лотів визначаються напередодні торгів, ціни котируються у гривнях за тонну.

Контракти з нафтою  – 1 000 барелей. Вага цих контрактів залежить від марки нафти і коливається від 135 до 136,7 т. Лот кольорових металів–25 т, коштовних, наприклад, золото – 100 трійських унцій (3,11 кг) тощо.

Правилами біржової торгівлі жорстко регламентуються кількісні параметри, відхилення від встановлених ваги або об’єму не повинно перевищувати 3%.

У біржовій торгівлі промисловою сировиною і продукцією понад половина товарообороту припадає на паливно-енергетичні матеріали; дорогоцінні метали становлять близько 30 % товарообороту, а питома вага кольорових металів – приблизно 20 %. Зовсім інша структура товарного обігу складалася на вітчизняних біржах, що зумовлено дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних чинників.

За даними Державної служби статистики України основними біржовими товарами в Україні є: сільськогосподарська продукція; нерухомість; лісоматеріали, деревина та вироби з деревини; продовольчі товари; паливо (вугілля, пропан і бутан скраплені, нафта сира, бензин моторний); речовини хімічні та продукти хімічні; продовольчі товари; засоби автотранспортні; кольорові метали; метали основні (залізо, чавун, сталь і феросплави) та продукція первинного оброблення сталі.

Спеціальними товарними групами, що реалізуються через біржу, є банківські метали, майно підприємств, що знаходилось у податковій заставі, та конфіскати митниці.

Велике значення при характеристиці біржових товарів має його якісна стандартизація. Для кожного виду сільськогосподарської сировини у якості базового вибирається типовий сорт. Ціна базисного сорту, яка максимально відображає споживчі якості товару даної групи, є базовою для визначення ціни на товари іншої якості.

Якість товару залежить від фізичних, хімічних, біологічних властивостей, а також від відповідності товару функціональним та іншим вимогам. Біржі вимагають від продавців розкриття повної інформації щодо своїх товарів. Це стосується як сировинних товарів, так і фінансових інструментів.

Для сировинних товарів інформація про якісні параметри міститься у рекламних буклетах виробників, експертних висновках товариств споживачів, стандартах. Для фінансових інструментів у якості таких джерел інформації служать фінансові звіти корпорацій, аудиторські висновки тощо.

Отже, біржовий товар є масовим, однорідним, кількісно та якісно стандартизованим, взаємозамінним, знеособленим і, з огляду на високий рівень попиту й пропозиції, ним торгують у великих обсягах, що дає змогу встановити більш реальну ринкову (рівноважну) ціну. Уніфікація біржового товару згідно з державними стандартами задовольняє вимоги торгівлі на внутрішньому ринку України. Крім того, практично кожна товарна біржа розробляє на основі державних стандартів і застосовує власний перелік товарних груп відповідно до Положення про біржовий стандарт.

 2. Стандартизація біржових товарів

Стандартизація є ключовою умовою для перетворення звичайного товару на біржовий. Вона означає, що всі угоди укладаються щодо товару, який має заздалегідь визначені параметри. Це усуває потребу в індивідуальній перевірці кожної партії товару і дозволяє укладати угоди, що називаються "за зразком" або "за описом".

Параметри стандартизації:

·       Кількість (Обсяг): Обсяг одного контракту є фіксованим. Наприклад, ф'ючерс на нафту марки WTI завжди передбачає 1000 барелів, а ф'ючерс на золото — 100 тройських унцій.

·       Якість (Сорт): Встановлюється конкретний сорт або клас якості. Наприклад, для пшениці можуть бути визначені вимоги до вологості, вмісту білка тощо. Біржа може допускати поставку й інших сортів, але з коректуванням ціни.

·       Час і місце поставки: Стандартизується місяць, в якому повинна відбутися поставка, і географічне місце (наприклад, склад у Чикаго, трубопровід у Кушингу, Оклахома).

Чому стандартизація важлива?

• Простота торгівлі: Завдяки стандартизації, торгівля стає анонімною і масовою, що робить ринок ліквідним.
• Зниження ризиків: Стандартизація зменшує ризик отримання неякісного товару.
• Можливість торгівлі ф'ючерсами: Стандартизація є основою для створення ф'ючерсних контрактів, які дозволяють заздалегідь фіксувати ціну.

 3. Фінансові інструменти як специфічний біржовий товар

Фінансові інструменти – це товари та послуги фінансових інститутів, що стають доступними для клієнтів завдяки супутнім та підтримуючим товарам.

У 90-х роках ХХ-го ст. фінансові інструменти стали об’єктами біржової торгівлі. Причому настільки широко застосовуються, що для їх обігу були створені спеціалізовані біржі, крім того, на існуючих товарних біржах з великим успіхом застосовуються контракти на довгострокові облігації, відсоткові ставки, валюту. До таких бірж відноситься Чиказька опціонна біржа, Лондонська біржа фінансових ф’ючерсів, Європейська біржа деривативів EUREX тощо. 

На відміну від фізичних товарів, фінансові інструменти є правами та зобов'язаннями. Вони є товаром у тому сенсі, що мають ринкову вартість, можуть купуватися, продаватися і спекулюватися.

Класифікація фінансових інструментів

Ціноутворення	реальні  (основні, базові) ціни або курси	Визначаються на ринку через взаємодію попиту й пропозиції
	похідні	Є похідними від цін базового активу
Строк виконання контрактів	Касові  або спотові	З негайною поставкою
	Строкові  інструменти	Є  контрактами на купівлю-продаж базових фінансових інструментів у майбутньому за цінами або курсами, погодженими в момент укладання таких контрактів

Специфіка фінансових інструментів як товару:

• Нематеріальність: На відміну від нафти чи золота, вони не існують у фізичній формі.
• Ринкова вартість: Їхня ціна залежить від фундаментальних факторів (прибуток, дивіденди) та настроїв ринку.
• Прибуток: Прибуток від їхньої торгівлі може бути отриманий як від зростання ціни (курсова різниця), так і від дивідендів чи процентних виплат.

Основні види фінансових інструментів:

• Акції: Частка власності в компанії. Їхня ціна залежить від прибутковості компанії, очікувань інвесторів та загальної ситуації в економіці.
• Облігації: Довгові зобов'язання компанії чи уряду. Їхня ціна залежить від процентних ставок, кредитоспроможності емітента та термінів погашення.
• Біржові індекси: Відображають середню вартість портфеля акцій, що входять до його складу (наприклад, S&P 500, NASDAQ, DAX). Торгівля індексами здійснюється через ф'ючерсні контракти та опціони, що дозволяє інвестувати в цілий сектор економіки.

Згідно із Законом України «Про цінні папери і фондову біржу» цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини позики між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Універсальні ознаки цінних паперів:

-   є безвідкличним свідоцтвом емітента (юридична особа, фізична особа, держава, орган місцевого самоврядування), який від свого імені розміщує цінні папери і зобов’язується виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску про те, що він узяв на себе певні зобов’язання перед інвестором. Емітент немає права в односторонньому порядку,якщо це не обумовлено в договорі з інвестором, відкликати цінний папір, анулювати його, обміняти, відібрати і здійснювати інші дії на шкоду правам і інтересам інвестора;

-     інвестор не повинен підтверджувати будь-якими іншими документами свої права, що випливають із самого факту володіння цінними паперами;

-    для передачі прав власності на цінний папір достатньо внести ім’я нового власника до реєстру акціонерів у реєстратора або депозитарія. За документарної форми випуску передача цінних паперів з здійснюється за допомогою індосаменту (передавальний напис на зворотному боці векселя (чека, коносамента), що засвідчує передачу права на цей цінний папір від однієї особи (індосанта) до іншої (індосата).

Особливими властивостями цінних паперів є:

·      ринковість – здатність цінних паперів купуватися та продаватися на ринку, виступати як самостійний платіжній засіб, а також бути об’єктом інших цивільних відносин (дарування, позики, спадщини тощо);

·      доходність – властивість цінних паперів виступати як засіб нагромадження та збереження багатства. Як будь-яке багатство, цінні папери мають вартість: номінальну – встановлюється емітентом; ринкову – вартість цінних паперів на ринку;

·      ліквідність – властивість цінних паперів швидко перетворюватись на гроші без великих витрат для власника;

·      ризикованість – властивість цінних паперів завдати їхнім власникам грошових втрат через зменшення своєї доходності під впливом різноманітних факторів;

·      спекулятивність – можливість цінних паперів стати об’єктом спекуляцій;

·      стандартність – відповідність зовнішнього оформлення цінних паперів єдиним законодавчо визначеним вимогам.

 Цінні папери класифікуються за різними ознаками

У зарубіжній практиці найбільш широко використовують такі цінні папери:

-     пайові (часткові) цінні папери (акції та сертифікати інвестиційних фондів);

-    боргові зобов’язання (облігації, казначейські зобов’язання, векселі, комерційні папери, депозитні сертифікати);

-            похідні цінні папери (ф’ючерси, форварди, свопи, опціони).

Відповідно до Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» в Україні можуть емітуватися і перебувати в обігу такі цінні папери:

1. Акція – це цінний папір, що випускається тільки акціонерними товариствами (АТ), свідчить про пайову участь у статутному фонді даного товариства і підтверджує право участі в управлінні ним. Випускається без встановленого терміну обігу і є предметом купівлі-продажу на фондовій біржі.

Емісія (випуск) акцій здійснюється при акціонуванні АТ, при реорганізації існуючої компанії в АТ, при змінах статутного фонду існуючого АТ.

Акції випускаються:

-   прості – не гарантують власникам дивідендів – останні виплачуються,виходячи з розміру прибутку, що залишається у АТ після сплати податків; дають право голосу;

-  привілейовані – гарантують власникам фіксований дивіденд незалежно від результатів діяльності АТ; дають пріоритетне право (у порівнянні з власниками простих акцій) на участь у розподілі майна АТ після його ліквідації; не дають власникові права голосу;

-  в документарній формі;

-  в бездокументарній формі.

Власниками акцій можуть бути юридичні і фізичні особи, держава.

 2.      Облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик.

Облігація – цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України – умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України – умовами їх розміщення).

Облігації можуть існувати виключно в бездокументарній формі.

Емітент, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, може здійснювати емісію облігацій:

·     відсоткових – облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів або за якими відсоткова ставка дорівнює нулю;

·     цільових – облігації, виконання зобов’язань за якими здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг відповідно до вимог, встановлених проспектом або рішенням про емісію цінних паперів, а також шляхом сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом або рішенням про емісію цінних паперів, облігацій;

·     дисконтних – облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, яка виплачується власнику облігації під час її погашення, становить доход (дисконт) за облігацією.

3.    Облігації підприємств – порядок емісії, обігу та викупу цільових облігацій підприємств встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Підприємства випускають відсоткові та/або дисконтні облігації.

4.  Облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

5.  Казначейські зобов’язання України – державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України.

6.  Ощадний (депозитний) сертифікат – цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права власника сертифіката на одержання після закінчення встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Це неемісійний цінний папір, що видається на певний строк (під відсотки, передбачені умовами його видачі).

7.  Інвестиційний сертифікат – цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді. Емітентом виступає інвестиційний фонд, інвестиційна компанія або компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду.

8. Вексель – цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі;.

9.  Дериватив – стандартний документ,що засвідчує право та/або зобов’язання придбати або продати базовий актив на визначених умовах у майбутньому. Базовий актив – товари,цінні папери, кошти, що є предметом виконання зобов’язань за деривативом. Основою деривативу можуть бути активи (товари, акції, облігації, позики та ін.), індекси (на відсоткові ставки, валютні курси, фондові індекси, індекси споживчих цін) або інші умови.

Зазначимо, що не всі цінні папери можуть вільно продаватися і купуватися на біржі. У ряді випадків обіг цінних паперів може бути обмеженим, і його можна продати тільки тому, хто його випустив.

Головними рисами цінних паперів, які обертаються на біржі, є:

-  Вільна купівля-продаж без обмежень з боку емітента;
-    Надійність емітента, його беззбиткова діяльність і виконання прийнятих ним зобов’язань;
-     Розміри компанії – емітента і кількість цінних паперів
(акцій, облігацій і т.п.), які вільно обертаються.

Фондова біржа затверджує біржовий список – документ фондової біржі, який містить інформацію щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, які в конкретний момент часу на відповідну дату допущені до торгівлі на фондовій біржі за категорією лістингових цінних паперів або за категорією позалістингових цінних паперів та інших фінансових інструментів.

Лістингові цінні папери – цінні папери, які пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, внесені до біржового реєстру як такі, що відповідають вимогам відповідного рівня лістингу, згідно з правилами фондової біржі. 

Позалістингові фінансові інструменти – цінні папери та інші фінансові інструменти, які допущені до торгівлі на фондовій біржі без проходження процедури лістингу.

Наприклад, на Українській фондовій біржі здійснюються торги з такими фінансовими інструментами:

-    акції (прості, іноземного емітента, корпоративного інвестиційного фонду);
-   облігації (підприємств відсоткові, облігації внутрішньої державної позики України довгострокові, середньострокові, короткострокові: дисконтні, відсоткові, з індексованою вартістю);
-  інвестиційні сертифікати.

 4. Валюта як біржовий товар

 Валюта — це грошова одиниця країни, яка є ключовим об'єктом торгівлі на валютному ринку. Її можна розглядати як унікальний біржовий товар, оскільки її ціна (валютний курс) є відносною вартістю однієї валюти щодо іншої (наприклад, 1 EUR = 1.08 USD).

Особливості валюти як біржового товару:

• Вплив макроекономічних факторів: На курс валют впливають рішення центральних банків (зміна процентних ставок), інфляція, рівень безробіття, політична стабільність країни.
• Висока ліквідність: Валютний ринок (FOREX) є найбільшим і найліквіднішим ринком у світі, що працює цілодобово.
• Ціноутворення: Валюта торгується парами (наприклад, EUR/USD), де одна валюта є товаром, а інша — грошима.
• Торговельні інструменти: На валютній біржі торгуються спотові угоди (негайна поставка), форвардні та ф'ючерсні контракти, а також опціони, які дозволяють хеджувати валютні ризики та спекулювати на коливаннях курсу.

Таким чином, валюта, як і інші біржові товари, має свою унікальну специфіку, стандарти та механізм ціноутворення, що робить її незамінним інструментом для міжнародної торгівлі та інвестицій.