План
1.
Процес
проведення та завершення торгів.
2.
Особливості
проведення електронних біржових торгів.
3.
Сучасні
технології біржової торгівлі.
1. Процес проведення та завершення торгів.
Проведення біржових торгів — це динамічний процес, що об'єднує
чіткі правила, передові технології та взаємодію учасників ринку. Сучасні біржі,
відмовившись від фізичних торгових залів, перейшли на повністю електронні
платформи, що зробило ринки швидкими, доступними та ефективними. Ця лекція
детально розглядає ключові етапи та технологічні аспекти біржових торгів.
Алгоритм процесу проведення та завершення торгів
Проведення
торгів на сучасній біржі можна розділити на кілька ключових етапів, кожен з
яких має свою мету і процедури:
1.
Попереднє відкриття
(Pre-opening):
Мета: Встановити справедливу стартову
ціну та мінімізувати волатильність на початку торгів.
Процес: Перед початком основної сесії учасники подають заявки
на купівлю-продаж, але угоди не укладаються. Система збирає ці заявки і, на
основі співвідношення попиту та пропозиції, розраховує ціну відкриття.
Ця ціна є найвищою, за якою можна укласти максимальну кількість угод, і служить
орієнтиром для початку торгівлі. Це запобігає різким, хаотичним змінам ціни
одразу після відкриття.
2.
Основна торговельна сесія
(Trading Session):
Мета: Забезпечити безперервне укладання
угод протягом торгового дня.
Процес: Це основний час торгівлі. Заявки від учасників
постійно надходять в електронну систему і миттєво зіставляються (матчинг).
Угоди укладаються автоматично за принципом «price-time priority»:
§ Пріоритет ціни: Заявки на купівлю з найвищою ціною
та заявки на продаж з найнижчою ціною виконуються в першу чергу.
§ Пріоритет часу: Якщо кілька заявок мають однакову
ціну, першою виконується та, що була подана раніше. Цей механізм гарантує, що
найкращі пропозиції завжди будуть виконані першими, що є основою прозорості та
справедливості ринку. Ліквідність, тобто здатність швидко і без значних втрат
купити чи продати актив, є найвищою саме на цьому етапі.
3.
Закриття торгів та після торговельна
сесія:
Мета: Фіксація цін, підготовка до розрахунків і надання
можливості завершити операції.
Процес: Наприкінці дня біржа розраховує ціну закриття
для кожного активу. Ця ціна є важливою для щоденної оцінки портфелів
інвесторів. Після цього можлива після торговельна сесія (after-hours
trading), де учасники можуть укладати угоди за ціною закриття. Цей період
зазвичай характеризується меншою кількістю учасників і, відповідно, низькою
ліквідністю, що може призводити до значних цінових коливань.
4.
Кліринг та розрахунки
(Clearing and Settlement):
Мета: Гарантування та фіналізація виконання угод, укладених
протягом дня.
Процес: Це завершальна фаза, що відбувається після торгів. Клірингова
палата виступає гарантом, беручи на себе ризики невиконання зобов'язань.
Вона проводить взаємозалік (неттинг) між усіма учасниками. Потім, через два
робочі дні (T+2), відбувається фізичне переміщення активів у депозитарії
та грошей між рахунками учасників.
У торговельну залу біржі допускаються
тільки уповноважені представники: зареєстровані
брокери, службовці біржі, уповноважені відвідувачі, представники преси. Брокери
повинні бути зареєстрованими в реєстраційному комітеті біржі членами біржі, які
вирішили їх найняти.
Реєстрація означатиме право на торгівлю у
торговельних секціях – «ямах» і отримання комісійних за укладення угод. Кожному
члену тут дозволяється мати двох брокерів у кожній товарній секції.
Усі торги товарами можуть проводитись
лише учасниками, зареєстрованими на біржі, які укладають угоди купівлі-продажу
товарів від імені клієнтів або за свій власний рахунок на біржі.
Усі ціни на товари встановлюються угодою між брокерами в
товарній секції. Біржа не повинна контролювати або маніпулювати цінами.
За три дні до
торговельної сесії продавець або покупець дає брокеру замовлення. Брокер
перевіряє всю інформацію, подану в замовленні. Він вимагає перевірки
фінансового стану клієнта та перевірки товару за стандартами якості. Якщо
брокер дає згоду представляти клієнта, то клієнт дає брокерові доручення у
письмовій формі на право дії від імені клієнта біржі. Крім того, клієнт
переводить на банківський рахунок (у розрахунковій палаті біржі) гарантійний
внесок (або «маржу»), який становить не менше 3% оціненої вартості товару за
повною сукупною ціною купівлі або продажу через біржу. Цей відсоток
погоджується між клієнтом та брокером.
Не пізніше, ніж за день до
початку торгів, брокер отримує від клієнта підтвердження (копію платіжного доручення) про перерахунок грошей. Продавець
пропонує розмір ціни і обговорює з брокером мінімальну ціну продажу. Покупець
пропонує ціну, за якою він зможе купити товар, а також максимальний її рівень.
Клієнт повинен розробити альтернативні умови контракту.
Процес проведення і завершення торгів у біржовому колі
проходить так.
У визначений час торгів гофброкер
(маклер), роль якого полягає у сприянні ефективним торгам у товарній секції,
розпочинає торги в такій послідовності:
1. запрошує брокерів підійти
у центр;
2. брокер дає одну копію картки-замовлення
на продаж гофброкеру, який вписує туди наступну інформацію:
-
номер торгів (№ 1
,№ 2 в той день і в даному товарному колі);
-
символ товарної секції;
3. брокер оголошує свою пропозицію
продати в такому порядку:
-
товар та сорт;
-
запропонована ці на
за одиницю;
-
кількість, місце
поставки, дата поставки та інші умови контракту;
4. брокери, які зацікавлені в даній
покупці, можуть ставити питання безпосередньо продавцю;
5. брокери можуть вигукнути ціну, за якою
вони б купили товар, і їх ціна може бути вищою або нижчою від запропонованої;
6. якщо брокер хоче купити товар за
оголошеною ціною, він підіймає витягнуту руку долонею до себе і кричить: «Купую».
Гофброкер на подіумі підіймає витягнуту руку долонею до покупця і кричить:
«Продано». Покупець підходить до подіуму, записує дані про себе і ставить
підпис на двох копіях картки-замовлення. З цього моменту контракт між двома
брокерами стає юридичним зобов’язанням.
7. одна копія картки подається оператору
для вводу в комп’ютер. Інша залишається у брокера-продавця для обліку
«продано». Брокер-покупець повинен зафіксувати цю угоду
у своєму записнику (номер контракту, час, товарна яма, брокер- продавець,
товар, ціна, кількість);
8. якщо немає відповіді з боку брокерів
у ямі, тоді гофброкер запитує: «Чи є пропозиція купити?» і фіксує на картці
найвищу запропоновану ціну. У брокера-продавця є час обдумати пропозиції; якщо
він не зацікавлений, то дає знати гофброкеру, який закриває торги щодо даного
контракту і запрошує наступного продавця; час для кожного брокера контролюється
гофброкером (3–6 хвилин);
9. торги, як правило, йдуть з 11 до 13 години.
Кожні 25 хвилин звучить гонг. Угода, яка перебуває у процесі укладення, повинна
відбутися. Потім оголошується перерва (5 хвилин).
Підтвердження контрактів відбувається у
розрахунковій палаті (з 14 до 17 години). Розрахункова палата та брокери повинні
підтвердити торги, які провели в «ямах». Брокер-продавець та брокер-покупець за
допомогою службовця розрахункової (клірингової) палати остаточно погоджуються з
даним повним контрактом. Контракт підписується брокерами, скріплюється
печатками і реєструється на біржі.
На сучасних українських біржах більшість угод
стосується реального товару, а розрахунки за поставлений товар здійснюються між
покупцем і продавцем з використанням різних видів банківських і кредитних засобів
платежу. Порядок і форму розрахунків чітко визначено Правилами біржових торгів
та умовами стандартних контрактів. Обирається така форма, яка найбільшою мірою
відповідає інтересам сторін.
На остаточний вибір форми розрахунків
впливає ціла низка факторів: кон’юнктура
ринку, що склалася на момент укладення договору, ступінь довіри до контрагента за
угодою, власний фінансовий стан, сума укладеної угоди тощо.
Надійність розрахунків за спотовими
угодами з реальним товаром продавець і покупець забезпечують гарантійним
внеском, сума якого не може бути
меншою за 0,5% суми заявки. Гарантійний внесок за форвардними
угодами не може бути нижчим, ніж 0,5%, помноженого на кількість
місяців до виконання контракту.
У разі відмови покупця від оплати або закінчення
терміну оплати контракту гарантійний внесок, за винятком обов’язкових платежів біржі,
перераховується продавцеві. Брокеру – учаснику торгів, що не уклав угод під
гарантійний внесок, він повертається біржею не пізніше трьох днів після
закінчення терміну дії заявки. Оплата біржових контрактів здійснюється через біржу
як продавцем, так і покупцем.
Підставою для перерахування вартості контракту продавцю є акт
прийняття-здавання зазначеної у контракті продукції за кількістю і якістю,
підписаний покупцем та продавцем, або письмова згода покупця на передоплату.
У разі ненадання біржі акта прийняття-здавання
у терміни, зазначені в контракті, кошти, що надійшли від платника, повертаються
йому біржею протягом двох робочих днів.
У разі надходження заяви від продавця про
порушення покупцем умов контракту біржа може затримати на своєму рахунку
гарантійний внесок та прийняти рішення протягом п’яти робочих днів відповідно
до порядку вирішення спору.
У разі невиконання контракту винна сторона
сплачує штраф у встановленому біржовим комітетом (радою біржі) розмірі на
користь біржі та потерпілої сторони. Визнання біржової угоди недійсною
внаслідок порушення Правил однією зі сторін не звільняє порушника від сплати
реєстраційного збору біржі.
Розрахунки за біржовими контрактами
здійснюються лише через біржу.
За спотовим біржовим контрактом покупець зобов’язаний здійснити оплату впродовж восьми робочих
днів з моменту укладення угоди брокером на торгах біржі; під час укладання форвардного контракту покупець упродовж восьми робочих днів
зобов’язаний виконати авансовий платіж у розмірі 50% суми укладеного контракту.
Цю суму біржа перераховує на розрахунковий
рахунок продавця, як передоплату за контрактом. Решту суми покупець сплачує на
рахунок біржі, продавець отримує суму тільки за умови поставки за контрактом,
що підтверджується наданням на біржі акта приймання-передачі товару.
2. Особливості проведення електронних біржових торгів
Електронна торгівля повністю трансформувала біржовий
процес, зробивши його більш ефективним і доступним. Її ключові особливості:
- Автоматизація: Усі заявки та угоди обробляються
комп'ютерною системою, що мінімізує людський фактор і помилки. Замість
усних вигуків у залі, трейдери використовують торгові термінали для подачі
заявок. Система автоматично проводить матчинг, замінюючи десятки брокерів
і значно прискорюючи процес.
- Миттєве виконання: Завдяки високошвидкісним
обчислювальним потужностям, угоди можуть виконуватися за частки секунди.
Ця швидкість є основою для високочастотної торгівлі (HFT), яка
використовує технології для укладання сотень угод за секунду.
- Відсутність фізичного обмеження: Учасники можуть знаходитися в
будь-якій точці світу, маючи лише доступ до інтернету та торгового
терміналу. Це сприяє глобалізації ринків і дозволяє біржі працювати
цілодобово.
- Глибина ринку: Електронна система надає
доступ до електронної книги заявок (order book), де видно всі
поточні заявки на купівлю та продаж на різних цінових рівнях. Це дає
трейдерам повну картину попиту і пропозиції, дозволяючи їм оцінювати
ліквідність та можливі цінові рухи.
- Низькі витрати: Відмова від утримання фізичних
торгових залів та значного персоналу зменшує операційні витрати біржі та
її клієнтів. Зниження витрат на укладання угод робить торгівлю доступною
для широкого кола інвесторів.
Проведення електронних торгів в Україні — це стандартизований процес
реалізації майна, земельних ділянок, надр чи інших активів через спеціалізовані
онлайн-платформи, як-то ПроЗорро.Продажі,
що складається з підготовки, публікації лота, реєстрації учасників, власне
аукціону (часто в форматі англійського чи голландського) та оформлення
результатів, забезпечуючи прозорість через онлайн-доступ для спостерігачів та
автоматизоване визначення переможця за найвищою ціною.
Основні етапи проведення:
1. Підготовка: Організатор готує лот та
інформацію про нього.
2. Публікація: Розміщення інформаційного
повідомлення (лота) в системі.
3. Реєстрація учасників: Зацікавлені особи створюють
кабінети, подають заявки та сплачують внески (якщо передбачено).
4. Проведення торгів: Онлайн-аукціон, де учасники
роблять ставки, часто з автоматичним продовженням часу при активності, щоб
визначити найвищу цінову пропозицію.
5. Завершення: Визначення переможця та укладання
договору.
Ключові особливості:
·
Прозорість:
Спостерігачі мають доступ до перебігу торгів.
·
Онлайн-доступ: Учасники
працюють через особисті кабінети, роблять ставки віддалено.
·
Автоматизація: Система
автоматично визначає переможця.
·
Різноманітність об'єктів: Реалізується майно, земля (іпотечна, комунальна),
надра, метал брухт тощо.
·
Різні формати:
Використовують як англійський (на підвищення), так і голландський (на зниження)
аукціони.
Де це відбувається:
·
На
центральних майданчиках типу ПроЗорро.Продажі.
·
Через
акредитовані електронні майданчики (наприклад, e-tender.ua).
Електронні торги є обов'язковими для багатьох видів
публічних продажів та реалізації арештованого майна, що регулюється
відповідними законодавчими актами та порядками Кабміну.
Сучасні технології біржової торгівлі
базуються на діджиталізації, електронних торгових
платформах (e-trading), алгоритмічній торгівлі (HFT), штучному інтелекті, великих
даних (Big Data) та блокчейні, що дозволяє автоматизувати
процеси, пришвидшити виконання угод, аналізувати ринки в реальному часі та
забезпечити прозорість, використовуючи інтернет для універсалізації доступу та
зниження транзакційних витрат, хоча складність правил та інтеграція систем
залишаються актуальними викликами.
Ключові
сучасні технології
1. Електронна торгівля (E-trading): Перехід від фізичних (floor trading) до повністю цифрових
платформ для купівлі-продажу активів, що забезпечує доступ 24/7 та високу
швидкість обміну інформацією.
2.
Високочастотна торгівля
(High-Frequency Trading, HFT):
Сутність: Специфічний тип алгоритмічної торгівлі, що передбачає
укладання величезної кількості угод за дуже короткий проміжок часу
(мілісекунди) з метою отримання невеликого прибутку з кожної угоди.
Технології: Вимагає високошвидкісних обчислювальних потужностей, прямих підключень до біржі з мінімальною затримкою (низькою латентністю) та часто фізичного розміщення серверів поруч із серверами біржі (co-location).
3. Алгоритмічна та високочастотна торгівля (HFT): Автоматизовані системи, які
виконують тисячі угод за секунди на основі складних математичних моделей, що
аналізують ринкові дані.
Сутність: Використання комп'ютерних програм (алгоритмів) для
автоматичного укладання угод за заданими параметрами. Наприклад, алгоритм може
автоматично купувати акції, якщо їхня ціна досягає певного рівня, або
виконувати замовлення з урахуванням обсягу торгів (стратегія VWAP – Volume
Weighted Average Price).
Переваги: Висока швидкість реакції на ринкові зміни, можливість
аналізу великих обсягів даних, зниження емоційного фактора.
4. Штучний інтелект (ШІ) та машинне навчання (ML): Використання ШІ для прогнозування цінових тенденцій,
оптимізації торгових стратегій та управління ризиками, а також для аналізу
великих обсягів неструктурованих даних (новини, звіти).
Сутність: Використання AI-моделей для аналізу ринкових даних,
прогнозування цін і пошуку торгових можливостей.
Застосування: AI-системи можуть аналізувати не тільки ціни, а й
новини, соціальні мережі, звіти компаній (так званий сентимент-аналіз),
виявляючи закономірності, які не помітні людині, і оптимізуючи торгові
стратегії.
5. Big Data & Аналітика: Обробка та аналіз гігантських
масивів даних для виявлення прихованих закономірностей і прийняття обґрунтованих
рішень.
6. Хмарні технології (Cloud Computing): Надання масштабованих
обчислювальних ресурсів та інфраструктури, що знижує витрати та підвищує
гнучкість.
7. Блокчейн та розподілені реєстри (DLT): Застосовуються для підвищення
прозорості, безпеки та ефективності клірингу та розрахунків.
Сутність: Децентралізована технологія зберігання даних, яка
забезпечує високу безпеку та прозорість транзакцій.
Застосування: На деяких біржах використовується для торгівлі
криптовалютами, а також для вдосконалення процесів клірингу та розрахунків,
потенційно дозволяючи зробити їх миттєвими, замінивши традиційну схему T+2.
8. Інформаційні системи (IS): Розробка складних систем
управління, що інтегрують усі аспекти біржової діяльності, від управління
ризиками до обслуговування клієнтів.
Вплив на
біржову торгівлю
·
Універсалізація та глобалізація: Інтернет зробив ринки доступними для широкого кола
учасників по всьому світу.
·
Підвищення ефективності: Швидкість і автоматизація скорочують час виконання угод та операційні
витрати.
·
Нові інструменти: Розвиток
деривативів (ф'ючерси, опціони) та торгівля не самими
товарами, а контрактами на них.
·
Регулювання:
Законодавство (наприклад, новий Закон України «Про товарні біржі») адаптується
до нових реалій діджиталізації.
Сучасні технології перетворюють біржі на динамічні,
високотехнологічні ринки, що постійно адаптуються до нових викликів і
можливостей.
Більшість товарних бірж, які
використовують системи електронної торгівлі, є повністю автоматизованими, тобто
торгівля цих біржах ведеться виключно електронним способом. Це такі біржі як:
-
Бельгійська ф’ючерсна
та опціонна біржа;
-
Данський Фонд гарантій
ф’ючерсів та опціонів;
-
Опціонний ринок Фінляндії;
-
Німецька товарна біржа;
-
Ірландська ф’ючерсна
та опціонна біржа;
-
Новозеландська ф’ючерсна
та опціонна біржа;
-
Опціонний ринок Швеції
та Великобританії;
-
Італійський ф’ючерсний
ринок;
-
Два Іспанські ринки
фінансових ф’ючерсів;
-
Зернова біржа в Осакі;
-
Підрозділ біржі цінних
паперів в Осакі;
-
Біржа цукру в Осакі;
-
Австрійська ф’ючерсна
та опціонна біржа;
-
Асоціація каучуку
Сінгапурської товарної біржі;
-
Швейцарська біржа
опціонів та фінансових ф’ючерсів;
-
Токійська товарна
біржа ;
-
Токійська зернова
біржа;
-
Міжнародна токійська
біржа фінансових ф’ючерсів;
-
Підрозділ Токійської
фондової біржі
-
Токійська біржа цукру.
Чиказька торгова палата в системі
«Проект А», Лондонська біржа ФОКС та Лондонська біржа ЛІФФЕ, Чиказька
комерційна біржа в системі «Глобекс», біржа НАЙМЕКС та Сіднейська ф’ючерсна
біржа – використовують
електронні системи у поєднанні з традиційною торгівлею. Крім того,
об’єктом електронної біржової торгівлі є здебільшого фінансові контракти,
зокрема ф’ючерси та опціони на валюти, фондові індекси, процентні ставки.
На американських та європейських
біржах відбувається активно торгівля традиційними біржовими товарами –
сільськогосподарськими продуктами, металами, нафтою та нафтопродуктами. Однак, на
електронних біржах Європи та США торгують різноманітними індексами, державними
облігаціями, казначейськими зобов’язаннями, банківськими векселями, процентними
ставками за депозитами, валютами тощо. Винятками у цьому ряду є:
- ф’ючерс та опціон на білий цукор (на Лондонській біржі
ФОКС);
- ф’ючерсні контракти на шерсть та живу худобу (на ф’ючерсній
біржі в Сіднеї (Австралія);
- ф’ючерс на шерсть (на Новозеландській ф’ючерсній та опціонній
біржі);
- ф’ючерсні контракти на різні сорти каучуку (на Сінгапурській
товарній біржі);
- ф’ючерси на нафту та нафтопродукти, а також ф’ючерси
та опціони на платину (на американській біржі «НАЙМЕКС»).
Будь-яка системи електронної
біржової торгівлі містить свій алгоритм, що використовується даною системою для
укладання біржових угод.
Переважна більшість систем
електронної торгівлі, у сьогоднішніх умовах, застосовує для покупців і
продавців алгоритм «ціна/час», тобто пріоритет під час укладання угод отримують
ті команди, які містять найкращу ціну (найвищу ціну покупця і найнижчу ціну
продавця), а поміж команд з однаковою ціною пріоритет віддається тій команді,
яка була введена в систему за часом раніше за всіх. Цей алгоритм
використовується у переважній більшості бірж, у яких ведеться електронна
торгівля.
Електронна система на
Лондонській біржі «ЛІФФЕ» застосовує
метод «найкращої ціни» разом із методом розподілу обсягу (кількості) товару
порівну між кількома покупцями/продавцями.
На деяких японських біржах – Токійській зерновій, Токійській
біржі цукру, зерновій біржі Осакі та біржі цукру в Осакі – встановлено
електронну систему «CTS», в якій для ф’ючерсів («CTS-1») використовується метод
електронного аукціону (тобто всі) угоди за день проходять за однією і тією самою
«ціною дня» – ціною, що склалася в результаті проведеного електронною системою аукціону),
а для опціонів («CTS-2») використовується
алгоритм «ціна/час».
Наданий час, у світі
діють різні системи електронної біржової торгівлі, проте всі ці системи будуються,
по суті, за однією і тією ж схемою: центральний комп’ютер з розгалуженою
мережею, що забезпечує роботу певної кількості терміналів.
Будь-яка
електронна біржова система включає три основні компоненти:
1. Робоча станція члена
біржі – учасника торгівлі (трейдера) – за допомогою неї брокери
беруть участь у торгівлі, отримуючи ринкову інформацію та вводячи в систему
свої накази на купівлю або продаж;
2. Лінія зв’язку – засіб для здійснення діалогу між брокером та центральною біржею.
3. Центральна біржова
система – забезпечує зведення всієї ринкової інформації та виконання наказів брокерів.
Основними технічними вимогами
до електронної системи є
надійність та ефективність. При розробці такої системи ставиться
мета – забезпечити гарантований доступ та швидкість передачі інформації, які
фактично не поступаються за своєю ефективністю людському спілкуванню. Вирішення
цих двох завдань не так просто в технічному плані, проте цілком можливе на
сучасному рівні технології.
Основними перевагами
електронної біржі є можливості
проведення торгових операцій в будь-яку годину дня чи ночі. У
брокерів появляється можливість торгувати на той час, коли звичайна біржа
закрита, тобто це потенційний додатковий прибуток для брокерських компаній.
Крім того, брокери отримують максимальний доступ до ринків. Для брокера дуже
вигідно те, що йому необов’язково весь час особисто бути присутнім на торгах, а
можна перебувати практично в будь-якій точці земної кулі. Додаткова перевага
електронної біржі – це нижчі операційні витрати та конфіденційність.
Головним недоліком
електронної біржі є
характерна для деяких годин доби дуже низька активність і ліквідність
електронного ринку. Крім того, є причини психологічного характеру,
які гальмують поширення електронної торгівлі. У біржовому «кільці» брокер
відразу відчуває зміну настрою ринку. Якщо починається паніка, то він це
відчуває тієї ж миті.
Сучасна організація біржових торгів — це складний, але надзвичайно ефективний механізм, що базується на автоматизації, високих технологіях та суворих правилах. Цей перехід від фізичних залів до електронних систем не тільки прискорив процес, але й зробив ринки більш прозорими та доступними, відкриваючи нові можливості для інвесторів по всьому світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар